Завеснеет сердце... - Нина Трало

   
    Перевод с украинского
http://www.stihi.ru/2014/09/27/7307

    Оригинал:
 Завеснiе серце мое...

   Нина Трало

Завесніє серце моє знову,
як ступлю на батьківський поріг:
сад вдягає молоду обнову,
мама йде назустріч до воріт.

У дворі стежина ледь помітна
бовванить, поросла споришем,
лагідно калина і привітно
у душі лікує біль і щем.

Так… Неначе й не було тих років,
що пройшли далеко від села:
ось я знову вчуся перших кроків,
а ось мама в школу повела,

на городі – кавуни у цятку
розляглися в листі, а між них
чорнобривці випасають грядку
у полоні соняхів ясних.

Відпливають спогади дитинства
у одвічну білосніжну даль…
Тепло в серці від того батьківства,
що живе вже в спогадах… На жаль…


    Перевод Инны Гавриловой

Завеснеет сердце моё снова,
как ступлю на свой родной порог:
сад отцовский весь одет в обнову
и встречает мама у ворот.

Во дворе дорожка, чуть приметна,
льнёт к ногам муравкой спорыша
и калина  веткою приветной
исцеляет боль - цветёт душа.

Так... как будто вспять уходят годы,
что прошли далёко от села :
вот мой первый шаг...вот мама гордо
за ручонку в школу повела,

на задах арбузы в огороде
разлеглись в листве ,лелея лень,
хороводик бархатцев уходит
от жары в подсолнечную тень...

Уплывёт кораблик белый детства
в ту страну, где память пишет сны,
где тепло отцово греет сердце
и живёт лишь в памяти...увы...



   19.11.2016г.

 Иллюстрация картина Евгения Зих "Дорожка в детство",
Взята из интернета