Яскраво світить сонце з вишини,
І промені шубовснули у воду.
Біжать хмарки. Кудись біжать вони,
І задивились звідти на природу.
Ліс темний в небо руки простягнув,
Благає дошику, щоб оросити віти.
Десь ворон кряче і шпачок шугнув,
І ластівочки ловлять їжу діткам.
Мов марево водичка мерехтить,
І верби опустили свої віти.
О, як прекрасна ця життєва мить,
І як від цього людям не радіти?!
За столиком сидять молодики,
Розмови точуть, та не про природу,
А на столі... пляшки, пляшки, пляшки,
І хлопці п'ють там не свячену воду.
В траві - пляшки, пакети і сміття,
До кращого немає переходу,
Коли ж людині прийде каяття
За те, що так плює на всю природу?
Не плюй, людино, на оцю красу
І вечором і в цю погожу днину,
Бо небеса всі радощі несуть
Для тебе, все для тебе. О, людино!
19.11.2016р. 07:32.
ВСЕ ДЛЯ ТЕБЕ!
© Copyright: Василий Дубина, 2016
Свидетельство о публикации №116111902408
Свидетельство о публикации №116111902408
Рецензии