«А зустріч – буде? Справді? Буде?, –
блакить в очах, як в перший раз. –
Не думай, ні, що скажуть люди.
За нас подумай, лиш за нас...»
І я дивлюсь у сині очі,
Чи сірі, чи іще якісь –
Я все вловити колір хочу.
Лише вловив, а він – змінивсь.
Не вловиш колір... Все – даремно.
То – синя мить... То – сіра мить...
«Зустрінемось», – кажу. «Напевно?», –
І знов із сірого – в блакить...
Усi кольори твоjх сумнiвiв
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116111900227
Свидетельство о публикации №116111900227
Рецензии
