Забутий цвинтар
й короткі дати...
з похиленим втомилась давнина
хрестом стояти,
оброслою чутками й бур'яном,
без огорожі –
забутою капличкою з вікном
у простір Божий.
Відчуй на дотик небо... Зазирай
за ті лаштунки,
де в душах перегукується рай
з земним стосунком,
і все нуртує спомином, а втім...
плющем повито.
І тиша відбивається, як тінь,
у сірих плитах.
Свидетельство о публикации №116111709877