Забутий цвинтар

Тут спокій населяють імена 
й короткі дати...
з похиленим втомилась давнина      
хрестом стояти,
оброслою чутками й бур'яном,
без огорожі –   
забутою капличкою з вікном
у простір Божий.

Відчуй на дотик небо... Зазирай               
за ті лаштунки,
де в душах перегукується рай
з земним стосунком,
і все нуртує спомином, а втім...    
плющем повито.
І тиша відбивається, як тінь, 
у  сірих плитах.


Рецензии
Радий,що Вам сподобався вірш.
З теплом,

Маслов Владимир   11.12.2016 16:04   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.