Дверi

Чомусь люди думають, ніби про світ цей щось знають.
Мені здається, що у дев'яноста відсотках випадків
Всі припущення про причини поведінки виродків
Свинцевою кулею в небо стріляють.

Зрештою, яка вже різниця у чому причина
Тієї чи іншої дії, яка наслідок має реальний?
Звичайно, прийняти вигляд страждальний
Значно простіше, аніж відчинені двері побачити перед очима.

Двері насправді не завжди здаються відкритими,
Але це не повинно мати особливого значення.
Проблема в тому, що недоліком нашого світобачення
Є те, що ми звертаємо нашу увагу в першу чергу на двері, що є закритими.

Часом спостерігаю таку картину:
Двері собі стоять металеві, нікого не рухають,
До них по черзі підходять люди і стукають,
Та схопитись за ручку бояться, ніби на це є вагома причина.

Насправді все легко і до сміху просто:
Або ти принцип відкриття дверей розумієш
І тижнями, місяцями, роками у них кулаком не грієш,
Або відчуваєш біль у руках від кісток розкришених дуже гостро.

Можна, звичайно, спробувати двері відчинитись вмовляти,
Можна благати, сокирою ручку спробувати відрубати.
Ще можна двері обматюкати, у відомому напрямку їх послати,
Образитись можна і не припускати, що двері не будуть ні з ким розмовляти!