Х Х Х
Расследовать дела о черных лунках,
О черных дырах черных горизонтов,
Кружащихся над ними пся гемунах,
О шлунках у слині:
"Ой, мамцю, кривдить контра!"
-Де наші діти?!! Наші діти - де?
Питають мамо в слимаків обійстя, -
І хто наш човен далі поведе
Посмівши знову вимовить:"Надійся!"
Ці терени... Цей терен...
Царина
Гірчиці у прадавньому Красинні,
Що, наймиліша із усих Гранад,
Відтворює духовність - небо синє.
А, втім, це сон, це мрія, майбуття,
А, поки, чорні діри горизонту
Транслюють нам недолюдське життя
Без співу, без повітря і без сонця...
Де наш д ти?!! Наш д ти де?..
© Copyright: Любовь Иващенко-Сизых, 2016
Свидетельство о публикации №116111700819
Свидетельство о публикации №116111700819
Рецензии