О,Боже мій...Невже це все...
Невже і я відмучилась на світі
І зморшками покрилося лице,
І нічого заповісти у заповіті!?
Життя пролинуло :в печалі,болі,злі,
У чужій завісті, прокльонах, і роботі...
І радості так мало на землі,
І серце обпікається в скорботі!
Я все надіялась: ще рік,ще два,-
І згодом знову стану гідно я на ноги,
Та син вже виріс...А я все ,-одна-,
Від кого ще чекати допомоги?!
Батьки: старенькі...Знову біль в плечах,
Невже я більше,Боже,-завинила,-
Що очі затуманились в сльозах,
І ще,здається,зовсім я -не жила...
Тобі,- молюсь я,- кожен день і ніч,
Молю здоровья я :батькам і сину,
Прошу я скинути :прокляття з моіх пліч,
І лиш тоді,-забрати в чорну днину!!!
О, Боже... Лишь тогда...
© Copyright: Ирина Пиньковская, 2016
Свидетельство о публикации №116111707122
Свидетельство о публикации №116111707122
Рецензии
гарно, чудово, добре, як ще? браво!!!счастья и любви...
Александр Канторович 18.11.2016 15:23 • Заявить о нарушении
Александр Канторович 18.11.2016 15:23 • Заявить о нарушении