Свічки горять,блукають тіні,
В бокалах піниться вино,
Рве душу скрипка Паганіні.
Все як у давньому кіно.
Твій силует, веселі очі
І дотик ніжної руки,
І стан грайливий і дівочий
Запам'ятав я назавжди.
Слова п'янкі і загадкові,
З вином розмішані вуста.
Пішли ті дні для нас казкові,
Мов нареченої фата.
Було те вчора, а сьогодні:
Після весни прийшла зима
І дні похмурі і холодні.
Тебе чекаю... . Та дарма.
Пам ять
© Copyright: Виктор Гала, 2016
Свидетельство о публикации №116111710792
Свидетельство о публикации №116111710792
Рецензии