Мойнакське озеро
Де Чорне море синє-синє.
І пляжі сплять під плеск води.
Та аромат гірчить полині.
Піщана смужка розділя
Мойнакське озеро між морем.
І очерет стрункий здаля,
Немов би тин, зелений в полі.
Ропа озерна, гіркий смак.
Вона та грязі тут цілющі.
В лісочку спів виводить птах.
Все тут лікує наші душі.
Під вечір сонечко зайде
І ляже ніч землі на спину.
Десь осінь стежками іде.
Летять лелеки в небі клином.
На травах роси вже блищать
Немов сльозинки з діамантів.
Хмаринки з півночі летять.
Любителі далеких мандрів.
З цим Євпаторія засне
В нічну блаженну прохолоду.
А з ранком знову день прийде
І ляжуть промені на воду.
Я кожний день іду сюди
Де горизонт під небо лине.
Де синь блакитної води,
Та пахне степом від полині.
18 серпня 2016 р.
Свидетельство о публикации №116111605619
На мове несколько мягче,неожиданно и трепетно, волнует память...
Каково житие здоровьице?
Николай Миластный 17.09.2020 17:18 Заявить о нарушении
Спасибо за понимание автора и поддержку!
Остальное, как во всех, с переменным
успехом, но в целом, - нормально!
Как ты? Был ли этим летом в Евпатории?
Спасибо за встречу на странице!
С уважением Станислав.
Станислав Ковтун 17.09.2020 20:56 Заявить о нарушении
Сейчас,слышно,самая погода.!
Счастливо!
Николай Миластный 18.09.2020 12:27 Заявить о нарушении