Червоні кетяги калини
Ген пломеніють,наче жар.
Їх сік терпкий,кисло-полинний,
Звабливий осені нектар.
А там де солодко- там гірко,
Пестливо-пристрастний танок.
І поряд ненависть з любов'ю.
Між ними відстань-тільки крок.
Рясніють ягоди калини.
Та не солодкі- це обман.
Святкує осінь іменини.
Вся загорнулася в жупан.
Стоїть калина серед гаю,
Як юна дівчина в намисті.
Бентежно грудень зустрічає-
Нага і боса, і безлиста.
Калина
© Copyright: Татьяна Варващенко, 2016
Свидетельство о публикации №116111603616
Свидетельство о публикации №116111603616
Рецензии