Електричним струмом по моїм венам
Ти пробіг босоніж по воді.
Наче ти – Ісус, аборигенам,
Передрікав: язичникам – вожді!
Ти палив мене зсередини вогнями,
Доки попелом вкривалась я.
Гострими щосили батогами
Ти лупив, а я – молилася.
Безліч, безліч раз ти ставив на коліна
Мою душу біля своїх ніг,
Та душа… душа моя нетлінна,
Хоч і падка до чуттєвих втіх,
Підіймалась. Й кров по моїм венам
Бігла, наче течії води.
Я раділа згарищам-руїнам,
Що ти лишив, будучи вождем!
Душа моя нетлiнна
© Copyright: Ая Садовская, 2016
Свидетельство о публикации №116111610821
Свидетельство о публикации №116111610821
Рецензии