Твiй шалений дотик...

Твої вуста, їх ніжність особлива,-
Любов, котру даруєш неземна...
Я майже, без свідомості-щаслива!
Коли ж тебе нема, я геть сумна...

Знов сутінки нічні, вербиці віти,-
Трава лоскоче нам обом ступні...
Ти притулив до себе, щоб зігріти,
В свої обійми лагідні, й міцні...

Тремчу від пристрасті, немає слів,
І вітер рве найвищі свої ноти...
Останній цвіт зриває з яблунів,-
Мене бентежить, твій шалений дотик...
15 11 2016 р
Вікторія Р


Рецензии