З помiччю Творця

Не все забудеться – це так,
Бо в серці є ті відголоски,
Які зробили в ньому знак –
Рівненькі в ЕКГ  полоски...

Ось тому й задишка (так, так!),
Повітря не хватає в грудях,
Під ними ніби той реп’ях!.. –
Куди не йдеш, з тобою всюди.

Навчилася прощати тих,
Хто біль несе, наклепи чинить,
Терпіти цих людей лихих,
Яких  і гріх свій не зупинить!..

Немає мудрості, пітьма
Заполонила увесь розум -
Не бачить світла, не сприйма
Він ні поради, ні погрози.

Не все забудеться, авжеж,
Хоч і прощаєш, є відзнака...
Що завжди маєм від пожеж? –
Не те, що робить нам подяка!

Та з поміччю Творця живеш,
Крокуєш далі, хоч й не швидко,
Його з собою завжди звеш,
Бо з Ним шляхи усі нам видко!
                14.11.2016


Рецензии