Я сумую за тобою,
Доню, ластівко моя
Здався долі я без бою,
та щемить душа щодня.
Ясні очі волошкові
цілував би я твої
Ти пробач мене, хоч словом,
за недогляди мої
Я вже мрій твоїх не знаю,
сміх твій з пам'яті счеза.
Що тепер робити маю ? -
розлучила нас гроза.
Чорний відчай серце крає,
сльози котяться рясні ...
Я до тебе повертаюсь,
люба Доня, в кожнім сні
---
выражаю огромную благодарность соавтору за профессиональную помощь !
Сумую за тобою. в соавторстве с Алёной Воскобойник
© Copyright: Дедбажан, 2016
Свидетельство о публикации №116111410478
Свидетельство о публикации №116111410478
Рецензии