Чого гiдний i що маю...
Як Земля і Небо,
Та за що? Я не питаю:
І кому це треба?
Пишу вірші, хвала Богу,
Що іще кохаю,
На життя своє убоге
Рукою махаю...
Я віджив, але є діти,
Божі ангелочки,
Найрідніші в цьому світі,
Дочки та синочки
України...Наша Ненька
Геть вже зубожіла,
То й болить моє серденько,
Даша скам'яніла...
Нема сили все сприймати,
Що коять убогі.
Може хватить нам ламати,
Минати дороги?
П.В.М. 26.10.2016г.
Свидетельство о публикации №116111304530
Щастя Вам!
Миру і мудрості усім нам!
З теплом душі,
Наталья Днепровская 17.11.2016 15:08 Заявить о нарушении
Ці золоті рядки повинні бути гаслом нашого життя!!!
Хай нам усім допоможе Бог!!!
З великою повагою та теплом,
Владимир Прохода 18.11.2016 01:19 Заявить о нарушении