Пiрjiнкою кругляючи

У Образах озера -
гвоздівка тверді зоряної...

Так і тягне -
чавунцем голови з обриву,
пробиваючи темрявою
мільйони
парсеків,
піти у глибину...

Там
справжній острах!

На мить
відчувши
нудоту невагомості,
пір'їнкою скрутившись,
вистрибую з сузір'я Діви.

Вітер ніжний, полиновий
вливається в легені.

Добре!
До одуру...

До-о-о-бре!!!

 


Рецензии
Щось надзвичайно чисте, яскраве, тепле. ..
Найсвітлішого!

Катерина Жебровська   16.11.2016 09:26     Заявить о нарушении
Спасибо огромное...

Ицхак Скородинский   16.11.2016 10:40   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.