Я тремчу та звернутися хочу востаннє,
Бездушно неначе поглянути в очі:
"Чи зміниться щось? - Сумніваюсь.
Але ж я колись була поруч.
Зараз ти йдеш та минаєш.
І без пам’яті рину у спокій
Напевно, ти більш не кохаєш
Я в останнє в цей раз намагаюсь
Розповісти про давні часи
Все одно, я на те сподіваюсь,
Що наші згадаєш солодкі цілунки,
Наче крига холодні взимку
Й гарячі влітку як пекло руки
Та мокрий до нитки одяг у зливу"
Я знаю, мовчи: ти без мене сумуєш
Мій погляд шалений, безцінний
Ти прийдеш до мене, мій
Голос крізь сни завжди чуєш"
Залишся мій ніжний, мій рідний
І як в останнє мене приголубиш.
тремчу
© Copyright: Асия Милллер Анастасия Мосьпан, 2016
Свидетельство о публикации №116111312260
Свидетельство о публикации №116111312260
Рецензии