Ти – єдиний мій вчитель,
Для кого розплетені коси.
Ти – мій вчитель, який
У волосся ховає обличчя.
Я у тебе навчилася
Власне любити волосся.
Я з тобою не просто до тебе –
До себе я ближче.
Я наївна була –
Не до тих вчителів прислухалась.
А вони обіцяли,
Що тільки вони і навчають.
Не до тих прислухалась
І зовсім не тим довірялась.
А тепер я з тобою –
Нехай собі лікті кусають.
Розпускаю для тебе
Ті коси, які ти так любиш.
Завжди кажеш: вони – запашні.
Вірю, я тобі – вірю.
Ти волосся цілуєш моє,
Ти волосся голубиш.
Заплету чи розпущу,
Аби за тобою – у вирій...
Для кого розплетенi коси
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116111311110
Свидетельство о публикации №116111311110
Рецензии