Вечiр стомився... Нина Трало

http://www.stihi.ru/2016/11/10/10605


Оригинал:


Вечір стомився і спить у долині туманній.
В ночі паркій зомлівають м’які спориші.
Ти почуття виливаєш із серця незнані,
струн доторкнувшись в глибинах моєї душі.

Знову сади розцвітають для нас білосніжно,
З вирію – щастя несуть щебетливі птахи,
Білі пелюстки торкаються вій моїх ніжно,
Радість веселкою стала на наші дахи.

Зойкнула тиша і щем у душі засміявся:
Постать тремтка почуття затулила плащем.
Образ твій десь у квітучім саду заховався,
Струни душі цілу ніч вигравали дощем.


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Вечер устал, задремавши  в долине туманной.
В душной ночи разомлели давно спорыши.
Чувства свои выливаешь из сердца нежданно,
Чтоб оживить мои струны в глубинах души.

Снова сады расцветают для нас неизбежно,
Счастье из тёплых краёв нам несут стаи птиц
Белых цветов лепестки льнут к ресницам так нежно,
Радугой радость на крыши спускается ниц.

Ойкнула тишь, зов печали в душе засмеялся:
Трепет невидимый кто-то плащом заслонил.
Образ твой где-то в цветущем саду затерялся,
Струны души ливень за ночь собою омыл.