Зорепад

 
                Приспів

                Зорепад,мій зорепад.Лиш пригадую тебе.
                Наче зоряний парад привів до неї мене.
                Та куди ж вона поділась?-Запитаю я себе.
                Миттю зіркой обернулась і ніхто не поверне
                Ту чарівную хвилину,найдорожчу щастя мить.
                А я піду на чужину та й знайду кохану вмить.

1)Це було дуже давно.Мені було двадцять літ.
На весіллі пив вино й раптом вгледів зорецвіт.
Я тоді не зрозумів чи це сон,чи це уява?-
У полоні роздумів виникла дівчина білява.


2)Коли я її побачив,то душа моя зраділа.
 Я такої ще не бачив-та й навік заволоділа
Вона серцем палким моїм і свідомістю навіки,
  А внутрішнім світом своїм зігріла мене повіки.

                Приспів

3)На галявину привела і віночки нам сплела
Й так ласкаво посміхалась посмішкою янгола.
Та й вказала ти на небо,де зірок гарних багато
А мені з тобою любо-у житті моєму свято.

4)Ти для мене найчарівна,сама краща зірка моя.
Ти-всесвітня королівна-відшукав свою долю я.
Ти ласкава і вродлива,дивовижна,хоч сумна.
І ця зустріч неможлива,-це і є наша весна.

                Приспів
5)А музики на трембіті грали весільні наспіви.
 Й ці мелодії у всесвіті пролунали й зірки-діви
Враз з`явились у просторі-бо тоді був зорепад,
Ти співа пісню в мажорі й я тобі підспівав в лад.

                Приспів
 
                Зорепад,мій зорепад.Лиш пригадую тебе.
                Наче зоряний парад привів до тебе мене.      
                І з тобою ми побрались-свідки зорі у всесвіті.
                Й на людей не озирались,заздрість,злість у вічності
                Розчинились. І відкрився нам з тобою Божий світ.
                Й я з тобою одружився, й ми дали вічний  обіт.