постосiннje танго

де небокрай
по стежці журавлиній
іде зима
по опіки розлук
опалий рай
кривавить у калині
і вже нема
солодких мрій і мук

скажи мені
про що вітри говорять
коли несуть
по осені сніги
душа у ній
моя примхлива зоре
любові суть
де щастя навкруги

скажи мені
де дні пішли погожі
нам не знайти
у промені тепла
у серці ніч
на тебе мало схожа
де зараз ти
де місяця зола

скажи мені
як сонечко сідає
на тій землі
покинутій святій
мов у вогні
мої думки згорають
кричать жалі
у сивій самоті

скажи мені
куди журбу подіти
вона без крил
важка мов мокрий сніг
немов у сні
у бабиному літі
не розгуби
чим дихати би міг

10 Листопада, 2016


Рецензии
... гарні образи - деякі гострі, як лезо кинджала - "опіки розлук,
опалий рай кривавить у калині" + алітерація і асонанс надають творові милозвучності!!!
Ваш ЛГ став такий сентиментальний - то мабуть осіння (чи предзимня сумнота) навіває - минеться осінь - минеться журба (чомусь я так думаю)...

Натхнення і удач!

Селена Алимдюл   19.11.2016 15:41     Заявить о нарушении
«Все йде, все минає — і краю немає…» Т.Ш.
Усе буде гаразд, мій ЛГ у це вірить.
Дякую, Людмилочко.
З теплом,
ЛЮ :)

Юрий Лазирко   21.11.2016 04:53   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.