Доброта... Нина Трало

http://www.stihi.ru/2016/10/11/11157


Оригинал:


Лагідний ранок, росою освячений,
В ноги вклонився погожому дню.
Ранок оцей і для мене призначений
І в марноті я його не згублю.

Ніжно всміхнуся вербі закосиченій,
З вітром розвію зажуру свою.
Чай приготую любов’ю насичений,
Щоб не завдати нікому жалю.

Щедрість направлю у простір засинений
Землю нехай обцілує дощем,
В роси дрібні добротою підсилені
Виллю я тихо задавнений щем.

Посмішку дню подарую прийдешньому,
Мамі і доні – ранковий дзвінок,
Сину – пиріг із духмяними вишнями
І чоловіку турботи танок.

І до людей із душею відкритою
Вийду із дому, добро несучи.
День огортає красою розлитою
Весь білий світ. І вже сум тут нічий.


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Ласково утро, росой освещённое…
Так поклонись же погожему дню.
Утро во многом любви посвящённое –
Я пустословьем его не сгублю.

Нежной улыбкою – к вербе с косичками,
С ветром развею грустинки и боль.
Чай приготовлю, любовью насыщенный:
Чувствам неведом  нечаянный сбой.

Щедрость простору пошлю ярко-синему,
Землю целует пусть дождь на скаку.
В жемчуг из рос, добротою усиленный,
Вылью зажатую в прошлом тоску.

Дню улыбнусь погодя наступившему,
Маму и дочку звонком разбужу.
Сыну – пирог, что с румяными вишнями,
Мужа заботой сполна окружу.

К людям хорошим с душою открытою,
Выйду из дома, добро им неся.
День красотой обнимает разлитою
Весь белый свет, прочь печаль унося.