Так млосно до болю від дотику Вашого,
Аж Серце зросилось сльозою на мить…
Мов Ангел, торкнувся життя мого спраглого,
Та щось усередині плаче, щемить…
Бо втомлене тіло, та все ж дуже хочеться
В ту ніч повернутися з інших світів…
Де вус Твій так трепетно ніжно лоскочеться,
Де Ти мене палко і щиро хотів…
Та спрага жагуча Любов'ю наповниться,
Всміхнуться на мить пересохлі вуста…
Зоря із Зорею буває не сходиться,
Та хочеться знати – для Тебе я Та!..
9.11. 2016, 21-25
Так млосно до болю в д дотику Вашого...
© Copyright: Лидия Вовк, 2016
Свидетельство о публикации №116111010067
Свидетельство о публикации №116111010067
Рецензии