Мовчання - золото. Мені б же срібла слів
Та голосу, що втішить і розрає...
Кричить лиш вітер, наче знавіснів,
І загортає в хмари небокраї.
Мовчить любов, загорнута в журбу -
Без слів твоїх вона осиротіла.
А вітер гне у березі вербу
І вслід берізка гнеться білотіла.
А небо тисне сірістю дощу,
В душі нема ні спокою, ні ладу.
Мені б кричати. Але я мовчу
І ти щезаєш десь за листопадом.
Мовчання - золото
© Copyright: Наталья Бидненко, 2016
Свидетельство о публикации №116110909717
Свидетельство о публикации №116110909717
Рецензии