Колись ми зустрічались кожен день,
А зараз – бачу фото час од часу.
Ти, як тоді, – і муза, і окраса
всіх віршів і усіх земних пісень.
Здається, врешті щастя ти знайшла.
Той, невідомий, обіймає міцно.
За спинами – заокеанське місто,
не буду там. А ти із ним – була.
Я радий географії твоїй.
Але на фото зблизька – бачу очі.
Я знаю їх – вони «врятуй» шепочуть.
А він – радіє здобичі своїй...
Колись ми зустрiчались кожен день
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116110911388
Свидетельство о публикации №116110911388
Рецензии
