Надихай мене. Надобраніч.
Хай в душі твоїй йде потепління.
Зустрічатись з тобою віч-на-віч
небезпечніше, аніж куріння.
Закохатись було, наче викликом
своїй долі і, навіть, собі.
Поясни мені, як в серці виникло
почуття - джерело аритмій?
Чом у Всесвіті так було створено,
що закохані в різних містах?
Ми з тобою багато говоримо
в електронних коротких листах.
Чому доля так насміхається?
Де її кінцева межа?
До останнього я сподіваюся,
що кохання - не біль і не жах.
Та майбутнє - це бути самотньою,
Новий рік зустрічати без тебе.
Ця зима певно буде холодною,
як було до прохань моїх небо.
І не треба, зовсім не треба
мені рук і очей когось іншого.
Я не знаю гарніших за тебе,
розуміючого і ніжнішого.
Намалюй мені усмішку фарбою,
збережи в своїм серці навіки.
В цім житті я тоді стану мамою,
лиш, коли ти - моїм чоловіком.
Почуття - джерело аритмiй
© Copyright: Рина Берри, 2016
Свидетельство о публикации №116110810141
Свидетельство о публикации №116110810141
Рецензии