Благодарность?

Вдячність?
   (руйнівникам пам’ятників)

Не вперше звістки нас травмують:
Ще десь-то пам’ятник  руйнують!
Нам прикро ті  новини чути,
Своїх  героїв – не  забути!

На площі  Ленін у граниті
Стояв відкрито. У блакиті
Народу бачив він майбутнє!
Чи згодні  з цим усі присутні?

Про Україну думки мав,
Він  Україну  будував!
Країну нашу, як державу,
В часи радянські  дав їй славу!

Він вимагав, щоб в установах
У справах і простих розмовах
Службовці  всі були готові
Відповідати всім на мові!

Щоб розвивалась промисловість,
Щоб панувала всюди совість,
Був за навчання  і  свідомість,
Щоб людям все було на користь!

Підтримав розвиток культури,
Науки  і  літератури,
Було щоб електричне світло,
Щоб  Україна  наша  квітла!

Що руйнував він в Україні?
За що така пошана нині?
Але сьогоднішні  вандали
Тих істин, мабуть і не знали!

А пам’ятник  Єкатерині?
Кому став заважати нині?
Російських бюсти полководців
Завадили чим нині  хлопцям?

А  Вітчизняної  війни?
Чим же завадили вони?
Пошану люди віддавали,
Героям, що нас визволяли!

Нарешті – борг простим солдатам!
Які дали мир нашим хатам!
Ціною власного життя!
Які до них в вас почуття?

А почуття оті – ворожі.
Отак поводитись негоже!
Бо так міркують вороги –
Їм  речі  ті  не  дороги!

І хлопців наших приручили,
Та міркувати так навчили,
Їх хвалять гучно, платять гроші,
«Герої нації» - хороші!

Ті «патріоти», чи іуди,
Чи просто злочинці-паскуди,
Що продалися не за злоті –
За папірці  зелені  в квоті!

Історію переписали,
Щоб хлопці правди і не знали,
Щоб виросли оті  вандали.
Щоб гасла нації  лунали!

В країну як прокралась зрада?
Куди дивилась наша  влада?
І  взагалі, була держава?
Виконувались норми права?

Стоять в містах, як в ріднім домі
Герої наші, всім відомі.
Вони відкриті, всім знайомі,
Беззахисні  і  нерухомі!

Звалити їх – яке геройство?
Негідників нове устройство?
Не вам ту справу вирішати!
Негідно пам’ять зневажати!

Нащо у  руки взяли зброю?
Щоб кривдити людей без зброї?
Виходьте сміливо до бою!
На вас подивимось, «герої»!

Яка на вас чекає шана,
Від діточок своїх пошана,
Яку залишите їм долю?
Борги, одвічну тож неволю?

Так, пам’ятники зруйнували!
Та що в країні  збудували?
Нікчемна ваша боротьба,
Тож миром вигукнем: ганьба!
                7.11.14р.