11 глава
Дуже болісно пережили всі втрату тата Асі.
-" Тато!Татусику"! Серце розривалося на частинки,як так рано, не віриться, повторювала про себе Ася, та мама.
Дідусь дуже любив маленьку Надю, це була така ідилія в яку не варто було вмішуватись. Він був світлою людиною, земля йому пухом та легкий спочинок.
Часто дівчинці не вистачало татових слів,особливо коли він говорив:- "привіт донько,як ти?"...
Тепер мама та Ася доглядали за квітами, але не вдома....
Свидетельство о публикации №116110701782