У Ризi
У зимну пору, в день відлиги,
Блукали вуличками Риги –
І тішив рідний закордон.
У затишній кав’ярні міста
Хвалили акордеоніста
За пречудовий вальс-бостон.
Високі шпильчасті собори,
Ріка, затока, подих моря –
Все прозирало крізь віки.
Неквапна мова, світлі люди…
Було нам приязно повсюди,
Хоча й були, мов диваки.
Тут знали тайни замки, вежі,
Мости і порт на прибережжі,
Бруківка із чужих століть.
У все вплітався запах кави,
І все вражало, бо цікаве.
А на цікавім світ стоїть!
6.11.2016.
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2016
Свидетельство о публикации №116110610387
Свидетельство о публикации №116110610387
Рецензии