Ночка ниткою золотою... с украинского
http://www.stihi.ru/2012/12/05/10226
Нічка ниткою золотою
Вишивала зіроньки наді мною.
Закохалась ніченька в солов’я,
Тож і прикрашалася як могла.
За парфуми м’ята в ней ,черемшина,
І бузкові квітоньки, і калина.
Я ж від чар нічних отих як не я,
Йде від щастя обертом голова.
Соловейко ж пісні такі співав—
Сад вишневий кращого не чував!
Та знайшлися люди лихі і злі,
Порубали сад отой на друзки.
Соловейка більше вже там нема,
А без нього й нічка не чарівна.
Помарніла ніченька, як і я.
Залишилась з нею нам лиш журба.
____________________________________________
Ночка ниткою золотою
Вышивала звёздочки надо мною.
Полюбила ноченька соловья,
Вот и наряжалась всё как могла.
Запахом черёмухи так манила,
И сиренью белою, и калиной.
Я ж от волшебства того как не я,
И от счастья кружится голова.
Соловей же песни такие знал,
Сад вишнёвый лучшего не слыхал!
Только были люди дурны и злы,
Изрубили сад весь тот на куски.
Уж не слышно голоса соловья,
И лишилась ноченька волшебства.
Чахнет ночка бедная, как и я,
И осталась с нею нам лишь тоска.
______________________________________
Тёмна ночка ниткою золотою
Вышивала звёздочки надо мною.
Полюбила ноченька соловья,
Вот и наряжалась всё как могла.
Запахом черёмухи так манила,
И сиренью белою, и калиной.
Я ж от волшебства того как не я,
И от счастья кружится голова.
Песенки соловушки – диво-скрипка,
Сад вишнёвый светится от улыбки.
Только были люди как буря злы,
Изрубили сад весь тот на куски.
Больше там соловушки уж не слышно,
Волшебство всё ноченьки дымом вышло.
Чахнет ночка бедная, как и я,
И осталась с нею нам лишь тоска.
Свидетельство о публикации №116110511129