Павел Вольвач. В уличном кафе...

                ***
А в уличном кафе есть счастье или нет?
Как пахнет время в доме, что напротив?
И грудь у девушки, что за рулём в "тойоте",
На ощупь - как? - (вообразил момент).

ХаОс. Бедлам. Хотя - не всё равно ли?
Душою тычусь, как теля в плетень,
В заборы, тучи, кручи и топОли,
Ещё в загадку, смутную, как тень.

И хочется блондинке гладить ногу,
Остановивши время - лет бы на...
Смотрю на мир - понять хотя б немного.
А тайна-то - здесь рядом, за углом.
Подступит и отхлынет, как волна...

                ***

В кафе на розі щастя є чи ні?
Як пахне час в будинку, що навпроти?
І груди ті, які вони на дотик -
У дівчини в тролейбуснім вікні?

Безладдя. Хаос. Втім, нема різниці.
Душею тичусь, як дурне теля,
В паркани й хмари, груші й залізниці
І в загадку, що манить звіддаля.

І хочеться блондинці гладить ногу,
Спинивши час - ну років би так на...
Дивлюсь на світ, не тямлячи нічого,
А таїна - за пагорбом, за рогом,
Зникає й манить. І не промина.