Свято, звр, лс, ялинка

Лисичка
Я Лисичка маленька,
В мене шубка руденька,
Білі лапки, чорні вушка,
Пишний хвіст, я просто душка!
І весела, і кмітлива,
І танцюю – просто диво!
Свята дуже полюбляю,
З Новим Роком! Всіх вітаю!

Зайчик
Я малий пухнастий Зайка,
В лісі перший пострибайко.
Не боюсь нікого в світі,
Побував я на Таїті,
Бачив Відень у вісні,
Вчусь складати я пісні.
Заспіваю вам на ранок,
А тепер не до співанок.
Затанцюю зовсім трішки,
Бо не хочуть танцю ніжки.
Хвіст тремтить, тремтять  два вуха,
Мабуть буде завірюха.
З Новим роком! Всіх зі святом!
Ну, а я… мерщій до хати!

Ведмедик
Рік Новий вже на порозі.
Спить Ведмедиця в барлозі,
А маленьке Ведмежа
На ялинку поспіша.
«Де тут свято? Де дарунки?
Всюди тільки візерунки.
Всі дерева мов цукрові…
Де гірлянди кольорові?
Де цукерки, мед, пісні?
Я їх бачив у вісні…
Ой! літають бджілки білі,
А чому ви посивілі?
Білим все навколо стало –
Сто хмаринок з неба впало?
Що ж це трапилось? Дива!!!
Справжня в ліс прийшла зима,
Дід Мороз в санчатах Їде!
З Новим Роком, любі діти!»

Вовк
Говорили мама й тато,
Що сьогодні в лісі свято.
Вкруг ялинки всі кружляють
І на камеру знімають
Друзів, танці, гру та сміх,
Чи даремно я прибіг?
Р-Р-Р! Я Вовк, а не дитина!
Де, кажіть моя світлина?
Дід Мороз, ялинка де?
Хто зі мною в пляс іде?
Грай, музики, веселіше,
А не то – всім буде гірше!
Я затримок не люблю,
«Р-Р-Р!» одразу говорю.
Ікла я залізні маю
Та сьогодні їх сховаю.
Годі, Зайчику, тремтіти,
Олені вже б’ють копитом,
Рік Новий за п’ять хвилин,
Хай щасливим буде він!!!

Білочка
Я  сьогодні рано встала,
Чобітки нові дістала,
Ще сережки, рукавички,
Всі приміряла спіднички,
Нігті лаком модним вкрила
І гостинця прихопила.
Чепурилась на ялинку,
Забарилась на хвилинку,
І спізнилась зовсім трішки,
Ось, від білочки горішки.
Доки в лісі їх шукала,
Я в ялинках заблукала,
Та веселі ліхтарі
Стали як поводирі,
І тепер я разом з вами!
Дуже радісно мені!


     Дуже давно, коли інтернет був не такий досяжний, я стала свідком сумної картини. Дівча (десь 2-3 клас) дуже бідкалося, через те, що не може виконати завдання вчительки. Завдання полягало у тому, щоб на Новорічне свято прийти у костюмі будь якого звірятка і влаштувати презентацію образу (прочитати віршика або заспівати). Старенька бабця втішала онучку як могла: «Ми зробимо з тебе лисичку, а віршик, ну не знайшли ми віршика українською.» Але у прекрасних дитячих очах  стояли сльози, бо свято мало відбутися через два дні. Мені стало жаль малечу і я написала  маленький віршик про Лисичку. Скільки було радості, коли я віддала аркуш із рядками цій дівчинці!  Віддала і забула про цю історію.
А тепер, переглядаючи свої записи, випадково знайшла маленький аркушик. І здалося мені, що Лисичці сумно одній на святі. Так прибігли Зайчик, Ведмедик та інші звірята.