Я не причетна до цього більше!
І я міняти себе не хочу!
Прийшла додому, здається в вісім,
Напилась чаю, а в серці - спокій.
І не важливо, що це самотність -
Нехай так буде, і це прекрасно!
Ні сліз, ні болю... Нехай безбожно,
Проте відверто - мені достатньо!
Усе неправда, що було досі...
І, безперечно, того не варте!
Згадаєш, мабуть, мене в суботу,
А в понеділок прийдеш до хати,
І зрозумієш, що стало пусто,
Проте нічого уже не зміниш.
А я спокійна... і це так круто!
Не плачу більше, як божевільна.
Я не причетна до тебе більше!
І я не буду чекати дива...
Зірвався космос, здається в вісім,
Коли я так і не подзвонила.
06.10.2016
Я не причетна
© Copyright: Инна Омут, 2016
Свидетельство о публикации №116110306906
Свидетельство о публикации №116110306906
Рецензии