Я превращусь в холодную снежинку,
В осенний лист и в летний звездопад.
Войду во сны твои на миг, одной песчинкой,
Не возвращаться чтоб назад.
Войду во сны твои на вечность символичную,
Оставлю в них небесный свой экстаз,
Как оберег, чтобы ее величество –
Разлука не искушала больше нас.
И превращусь я в королеву ночи,
Как тень, спупая по твоим следам,
Пока рассвет вдруг не раскроет очи,
И ты поймешь: конец игре настал.
04.10.2016
Пограюся в малесеньку сніжинку
Марійка Мицканюк
Пограюся в малесеньку сніжинку,
В осіннє листя, в літній зорепад.
Увійду в сни твої на півхвилинки,
Щоби не повернутися назад.
Увійду в сни твої на цілу вічність,
Залишу в них свій зоряний екстаз,
Як оберіг, щоби її величність -
Розлука не лякала більше нас.
Я гратимусь у королеву ночі,
Як тінь, ступатиму в твої сліди,
Аж поки ранок не розплющить очі,
Й ти не збагнеш: кінець цієї гри.
Я превращусь в холодную снежинку
© Copyright: Ирина Микейлис, 2016
Свидетельство о публикации №116110300340
Свидетельство о публикации №116110300340
Рецензии