Один из откликов к стихотворению М. Зубрий
Чомусь душа моя весь день співа,
Хоча життя не балує постійно,
Я хочу бачить кожну мить дива
В похмуру пору нинішню осінню
Я хочу зупинити час на мить
Та усвідомити, яка я є щаслива,
Тому що пісня у душі бринить,
Хоч за вікном іде осіння злива.
Читаю вірші Ваші чарівні
Й народжую свої в вечірній тиші,
Й здається, що під силу все мені,
Я поринаю в юність все частіше.
Й мені здається, що я здатна зупинить
Людську жорстокість та байдужість та ще вірю,
Що нам по силах всім життя змінить
Простих людей у нашій Україні.
Вже досить нам, талановитим, виживать,
Та рахувать копійки до зарплати.
Народ повинен олігархів всіх прогнать
Й перетворить в музеї їх палаци.
Я мрію дуже до часів отих дожить,
Коли народ поставить на коліна
Тих паразитів та почне творить
І заживе щасливо в вільній Україні!!!!
Свидетельство о публикации №116110200908