Повернувся дiд з базару... Усмiшка
Злий, мов пес, і без товару.
А бабуся тут як тут:
–Де покупки, шалапут?
Чи пропив останні гривні?
Бачу, в тебе очі дивні…
Той образливо скривився:
–Ха, ха, ха!.. За що напився?
Від тих цін, – чухмарить чуба, –
Ледь не дав я щойно дуба.
За червінці, що вручила,
Не придбаєш навіть шила.
–Не журись, потерпим трішки, –
Бабця мирно. – Людям гірше…
Он дивись, як повновладці
Втихли після декларацій.
Їм не в радість і мільйони:
Чують лайки та прокльони.
Ми ж до злиднів звикли, діду,
Що, нам вперше без обіду?
Свидетельство о публикации №116110203382