Порадiли наче дiти...

Пораділи наче діти,
Що прийшла з косою,
Постелили свіжі і квіти:
-Окропи росою!

Окропи червоно-чорним,
Дай і нам напитись,
Не зважай,що це потворно,
Сором  - не глумитись...

Люди - морок, прах до праху,
Такі їхні  долі,
Хто не з нами, то на плаху...
"Моголи, моголи"*

Все він чує, все він бачить,
Жаль... Ви не читали,
Бо віками нам тлумачить,
Слова тільки вкрали...

Не цураєтесь чужого:
Що дадуть у руки,
За те ладні бити свого,
Хоча рідні внуки...

В Хреста, Бога свою Віру,
Всім оголосили,
Святі книги тлумачачи
Підняли сокиру...

"Умийтеся! Образ божий
 Багном не скверніте"*...
 Ослухатись нам не гоже,
Бо ненчені діти...

"Кров'ю вона умивалась,
 А спала на купах,
 На козацьких вольних трупах,
 Окрадених трупах!
 Подивіться лишень добре,
 Прочитайте знову
 Тую славу. Та читайте
 Од слова до слова,
 Не минайте ані титли,
 Ніже тії коми —
 Все розберіть... Та й спитайте
 Тоді себе: що ми?..
 Чиї сини? Яких батьків?
 Ким? За що закуті?..
 То й побачите, що ось що
 Ваші славні Брути"*...

Так писав Кобзар Великий,
Просив, щоб братались,
Панував щоб мир навіки,
Люди усміхались.

Прочитайте, поміркуймо,
Стане до вподоби,
Єго своє  угамуємо,
Дамо раду собі...

* - Тарас Шевченко

І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ...


 П.В.М.      26.10.2016г.