Найболяща жiнка
Як летіли птахи в вирій,
Й осені настав парад,
Вмить примчався у Немирів
Цей жіночий авангард.
Від чоловіків-ізгоїв,
Від домашніх всих турбот,
Жінка вирвалась на волю,
Звісне діло - на курорт.
Бо ж болячок...ціла бричка -
Тут болить, і там болить:
- Буду пити тут водичку,
Та приймать озокерит.
Чоловіку вона дзвонить,
Аж гуде мобілка:
- Тут мене під руки водять,
Як після горілки!
Болять ноги і печінка,
Аж в очах туманить,
Найболяща тут я жінка,
В голові дурманить.
Вже терплю зі всеї злості,
Що робить, не знаю,
Всі болять у мене кості,
Й дуже шкутильгаю.
Та угледіла, ще вранці,
Після процедури,
Що сьогодні танці-шманці
В Будинку Культури.
Прийшов вечір, нарядилась,
Діло ж то велике!
Хутко чоботи роззула,
Взула черевики.
По доріжці в темноті
Крокує врозвалку:
- Та, чи скоро ж танці ті?!
Й зашвирнула палку.
А в ДК, ну просто диво...
Серце радість крає:
Світло блима так красиво
І музика грає.
І чкурнула в оте "стадо",
Все гуде навкруги,
Завихляла вона задом
"шейк", чи "бугі-вугі"!
І болячок вже немає
В отої небоги,
Бо, як вдарить обома,
Аж дрижить підлога.
Лікарі нехай не дурять
З вечора і вранці.
Їм не треба процедури,
Дайте лише танці!
01.11.2016р. 13:15.
Свидетельство о публикации №116110105772