Ти візьми мене під руку, щойно вийдемо з кав'ярні
і за спиною залишим аромати запашні.
Скрізь по місту, як будинки, люди парні і непарні.
Ти візьми мене під руку, буде затишно мені.
Ти візьми, тримайся міцно, на бруківці буде слизько.
Ця бруківка особлива – їй уже сто тисяч літ.
Будь зі мною попід руку тепло-тепло, близько-близько.
Хай мені позаздрить місто, хай мені позаздрить світ.
Ти візьми мене під руку, все серйозно – не забава.
Будем довго попід руки, будем вічність пліч-о-пліч.
Губи наші в поцілунках з присмаком гіркої кави.
Місто все – велика джезва – щастя варить день і ніч...
Ти вiзьми мене пiд руку, щойно вийдемо з кав, ярнi
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116110101384
Свидетельство о публикации №116110101384
Рецензии
