I буде свiтлий дощ
бо хату від смерті собою закрила.
Від жалю померла Матуся-лелека
як сина забрали далеко ,далеко
На хаті лелека один залишився
від горя гіркими сльозами умився.
З війни не повернутся ріднії діти
у хаті всі двері дошками забиті .
Тай батько гніздечко пустее покине
він з горя в високее небо полине.
Хто з людом війнами, як шахами грає
ту нечисть хай земля сира забирає.
У небі всі сльози у хмари зберуться
і світлим дощем над землею прольються.
Свидетельство о публикации №116110100105