Поцiлунок

Виктор Гала
Не зустрічати ранок нам,
В обіймах не сплетуться руки,
Кохання, ніби, злий дурман
Несе з собою лише муки.

А може й правда не було
П'янких цілунків серед ночі?
Ні, мабуть, терном поросло,
Те, чим захоплювались очі.

Лишилось безліч рваних ран
На серці стомленім журбою,
Пішов кохання караван
І радість прихопив з собою.

Тримаю папороті цвіт,
Який приніс вночі з долини,
Ще на вустах червоний слід
Від поцілунку горобини.


© Copyright: Виктор Гала, 2016
Свидетельство о публикации №116103109448
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Виктор Гала
Рецензии
Написать рецензию
А може все іще вернеться,
А може новим почуттям
Душа твоя в чиїйсь озветься
Не тільки слідом,а життям.
І знов заграють ліри струни
Полине чарівний мотив
Ти залюби когось у себе
Ти ще ж вогонь не спопелив ?
З дружнім візитом Віра,Разом були на фестивалі у Залізному Порту.

Вера Бондаренко-Михайлова   26.08.2017 14:03   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Виктор Гала