Осiння пiсня
Багрянцем кленів знов і знов,
Душа так ніжно шепотить
Тобі про ніжність і любов.
І лист кружляє в вишині,
Й дороги манять в путь,
І клич тривожний журавлів
Нам завтра не вернуть.
Тремтить стривожено і ніжно
Та гілка верби над водою.
Мені здалось, що неодмінно
Ми знов зустрінемось з тобою.
І знову осінь закружляє
Листочки в чуднім хороводі,
І знову доля повертає
Зустрічі з юністю раптові.
Свидетельство о публикации №116103110617