Родилось немовля

Родилось немовля,
С блакитними очима.
Вони іщє мутні,
Воно вже їми блима.
А мама,як візьме,
То очі ті сміються,
Коли кладе його,
З очаток сльозки льлються.
Мовля те підросте,
До школи піде згодом,
А потім по життю,
Піде,неначе бродом.
Закоханість й любов,
В очах тих засіяє.
А згодом, і свою
Дитинку уже має.
Дитина підроста-
В очах блищіть турбота.
А у дущі батьків,
І гордість, і скорбота.
Радіють шо ростуть,
Розумні у них діти.
Турбота їх пече,
Шо почали сивіти.
Шо руки вже не ті,
І ноги не слухняні,
Хоть душі молоді,
І очі полумняні.
Життя воно таке,
Як кінофільма стрічка.
Велике та важке,
І нече невеличке.
І мама,і дідусь,
І тато,і бабуся
Старіють вони всі,
А очі їх сміються,
Радіючи за них.
А інколи і плачуть.
Та плачуть не в голос,
А шоб ніхто не бачів.
Тихесенько сплакнуть,
Десь, сидячі в куточку.
Згадають.як малі.
Були сини і дочки.
Життя прокрутять знов,
Як кінофільма стрічку,
Воно пробігло так,
Як з гір сбігає річка.