Вечір всівся на плечі.
Гучно лає мене:
Думаєш після втечі
Час мине? Все мине?
Думаєш нові мрії
Краще сивих надій?
Думаєш стане легше?
Легше ні – як завшій.
Як завшій, твої думки
Ліпше – у перший ряд.
І по команді струнко
Гатять усе підряд.
Коли схолоне порох,
Ліпше, що ледь живе,
Твій... Твій найкращий ворог
Візьме і розірве.
Зверху лахміття того
Справлять злую нужду,
(Ради всього святого)
Ті, хто йшли позаду.
Потім тверезий розум,
Викурить опіум
І стане те, що гірше –
Ліпше із ліпшого.
Ситий по саме горло
Дріб’язком і лайном.
Те, що невдовзі вмерло
Ти зажадав єством.
Лишений цноти кухоль
Щось бормотить мені:
То алкогольна похіть –
Як взяла... не мине.
Залежнiсть
© Copyright: Ая Садовская, 2016
Свидетельство о публикации №116103010846
Свидетельство о публикации №116103010846
Рецензии