Ти могла би стати моїм романом.
Або повістю. Або моєю новелою.
Та, на щастя, не стала навіть туманом.
А була просто усмішкою веселою.
Але я не шкодую за тими мріями,
на яких людина перевіряється.
Не шкодую навіть за тими віями,
за якими два по півнеба ховаються.
Ти була просто усмішкою миттєвою.
Мила, світла блискавка, не загрозлива.
Ми могли би стати Адамом і Євою.
З’їсти яблуко, а з’їли – дві кульки морозива...
Ти могла би стати моjм романом
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116102904906
Свидетельство о публикации №116102904906
Рецензии