Карасі клювали у Музичах
Круглі, мов капусти голова.
Знову кум нас на рибачку кличе,
Так він риболовлю назива.
Свіжа хвиля на воді сріблястій
Нас уперто манить на затон.
Вихідного дня мужицьке щастя:
Сало, хліб, вудильно, самогон...
І нехай підбрехують сороки,
Із гачка наживка не втече.
Через непрості, бентежні роки
Відчуваю кумове плече.
І буває, підколю не грубо,
А буває, й він мені "піддасть".
Куме, будь міцним, як крона дуба
Та веселомудрим як карась.
Куму Волод
© Copyright: Сергей Кононенко, 2016
Свидетельство о публикации №116102709398
Свидетельство о публикации №116102709398
Рецензии