Весняний вечiр
Припідняв легку вуаль на вікні.
Ще хвилину тому я мислила лише матом,
А тепер шалено танцюю в пітьмі.
Занадто весняне чи то недолітнє повітря
Цілує вуста мої, присмак лишає,
Наповнює груди, розвіює вітром
Мій смуток, і шепче на вухо, що дуже кохає.
Присвячується бузку, що тішив мене чотири роки. Шкода, що наступного дня його майже повністю спиляли.
Свидетельство о публикации №116102703819