Для мого друга
Питаннями душу і мозок остаточно не розірвав?
Здавалось, ще вчора хотів зробити в майбутнє стрибок,
А вже сьогодні вітер обставин рішучість зламав.
Щораз прокидаючись, повторюєш, ніби молитву,
Своє "я не жертва", "за течією не пливу".
І цим глушиш звуки кривавої битви
Між вчорашнім тобою й сьогоднішнім "я так живу".
Якщо ненароком, а ,може, навмисно тебе запитають
Про те, чи щасливий, чи тішить те, чого досягнув,
То відчуваєш сльози гіркі, що очі твої заливають,
І думаєш, ніби смак щастя зовсім забув.
Свидетельство о публикации №116102703284