Безвестность

Бируте Ланге
Закричати б мені, щоб ніхто не почув....
Бо мій біль-то все Вічності спрага...
Кличу і кличу братів звідусіль
Щоб недаремна присяга.
Помилялась. Багато. Та попри це все
Я вже бачу, що є шлях є і воля!
Вірю-існує призвання святе
Дух свій збережу дотолі!
Дух мій... А що це-Призвання? Чи шлях?
Чи наді мною наруга?
Може, прийняти потрібно мені
Що є життя осоруга....
В цьому світанні впізнаю мій біль
Знаю, життя розківтає.
Може, то вічность, приймає мене
Сонцем кривавим вітає.


© Copyright: Бируте Ланге, 2016
Свидетельство о публикации №116102600563
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Бируте Ланге
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Бируте Ланге