Всі кухарі милі і щирі
Варять кашу у ефірі,
Кришать ківі й пармазан.
А народ весь, як Тарзан:
Босий, голий і голодний,
І сидить в холодній хаті:
За тисячу тридцять діб--
Не завжди буває хліб.
А ви нам свої дебати:
Без совісті й співчуття
Несете своє "Життя"
Ми думали "Потонуло..."
Воно вирнуло і знову
Все торочить своє слово.
Бреше, оком не моргне,
Свою лінію все гне.
Під Ірода підстелялось,
По іншому називалось.
Напудрене і помите
Тільки дужче ядовите.
Vox populi Глас Народа
© Copyright: Надя Мирошниченко, 2016
Свидетельство о публикации №116102507990
Свидетельство о публикации №116102507990
Рецензии